ПРОБЛЕМА ВСИХАННЯ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ТУРБУЄ НАУКОВЦІВ ТА ЛІСІВНИКІВ

Масове всихання соснових насаджень – екологічне лихо, яке впродовж останніх кілька років стрімко поширюється зоною Полісся. На жаль, це завдає значної екологічної та економічної шкоди сосновим лісам не лише в Україні. Працюючи в комплексі, шкідники та хвороби вже спричинили загибель сосняків на величезних площах в Білорусі та інших європейських країнах. Науковці, які досліджують проблему всихання соснових насаджень, одностайні – лише вчасно проведені суцільні санітарні рубки можуть врятувати ситуацію. Вчасно забраний хворий деревостан попередить подальше поширення шкідників та хвороб, а посаджений ліс буде більш стійким до нових кліматичних змін, якій провокують зараження хворобами та шкідники.

Для комплексного вивчення цієї проблеми лісівники Рівненщини активно залучають науковців. Так у цьому році ДП «Березнівський лісгосп» потрапив до моніторингової мережі з восьми лісових господарств Волині та Рівненщини, на базі яких здійснюється поглиблене вивчення нових патогенних комплексів (у першу чергу – найбільш небезпечних стовбурових шкідників) та ведуться постійні спостереження за динамікою їхнього поширення в соснових лісах. Упродовж кількох днів науковці Поліського філіалу УкрНДІЛГА досліджували новітні патологічні процеси, які обумовили масову загибель соснових лісів, зокрема і на Рівненщині.

Ця робота передбачає також польові тренування та навчання фахівців підприємств щодо діагностики та симптоматики уражень, визначення видів шкідників і хвороб, ідентифікації дерев у початковій стадії нападу стовбурових шкідників та грибів для їхнього обов’язкового видалення в процесі санітарно-оздоровчих заходів тощо. Тому під час проведення досліджень разом з науковцями працювали головний лісничий підприємства Галагуз О.Г., інженер з охорони і захисту лісу Євтушин К.І., лісничі і майстри лісу Березнівського, Кузьмівського, Малинського та Малуського лісництв.

На жаль, під час цього етапу обстеження науковці констатували, що шкідники успішно перезимували і невтішні прогнози щодо їх масового поширення, які робили ще у березні, повністю виправдалися. Активному їх розмноженню та поширенню сприяв «сезон тиші», під час якого санітарні рубки в лісах було припинено. На кінець весни крім численних батьківських особин (дорослих жуків)  «працювала» велика кількість личинок. Тому сосни відмирали стрімко і завершення «сезону тиші» було позначене різким збільшення «плям» загиблого лісу з характерною жовтою та рудою хвоєю.

На жаль, подальші прогнози науковців викликають ще більше занепокоєння – популяції верхівкового короїда нарощуються, спалах його масового розмноження набирає потужності, осередки патологій залишаються діючими і безпечними з точки зору поширення шкідників вони стануть лише через рік, соснові ліси будуть сохнути прискореними темпами. Вже неминучими є величезні втрати вкритих лісом площ (зокрема і природно-заповідного фонду) і масштабні економічні збитки лісової галузі. Зрозуміло, що для запобігання їхньому множенню в геометричній прогресії необхідно невідкладно застосовувати комплекс організаційних і практичних заходів боротьби з новими патогенами. Не потребує доказів, що ця гостра проблема вимагає фахових дій спеціалізованого лісозахисного підприємства і лісівників та постійного наукового супроводу.

Старший науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГА, кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка, який досліджував масове всихання соснових насаджень на території ДП «Березнівський лісгосп», наголошує, що нині можна впевнено сказати, що чисельність верхівкового  короїда збільшуватиметься, а з ним і обсяги загиблих сосняків аж до кінця осені і найбільш інтенсивно патологічний відпад проявиться у вересні-жовтні. Також у найближчій перспективі слід очікувати спалаху масового розмноження шестизубого короїда. Цей вид вже зараз не лише дозаселяє дерева, попередньо «відпрацьовані» верхівковим короїдом, а нерідко діє разом з верхівковим у нових його вогнищах. Це означає, що сосну буде колонізовано і вбито ксилофагами та офіостомовими грибами одночасно з верхівки і від окоренка, а результатом 50-80-річного циклу вирощування насаджень будуть «швидкі» дешеві дрова у необмеженій кількості.

Прес-служба Рівненського ОУЛМГ

за матеріалами  В. Бородавка