У лісовому господарстві Сарненщини працюють особливі люди. Ще раз переконались у цьому, відвідавши ДП «Сарненський лісгосп» напередодні професійного свята лісоводів. 2016 рік не тільки для них, а й усієї України видався надзвичайно важким. Сергій Белеля очолює лісгосп із 2009 року. Він щиро співчуває лісівникам півдня і вважає несправедливим, що сьогодні держава забула за фінансування тих, хто працює на півдні та сході країни в галузі лісового господарства. Їм найважче, бо кошти в бюджет закладені дуже малі. Висловив сподівання, що у 2017-ому ситуація покращиться. Адже, як свідчить статистика, у 2015 р. лісівники України сплатили до всіх рівнів бюджетів понад три з половиною мільярди гривень. У цілому ж на всю галузь потрібно трошки менше як півмільярда гривень. Тобто необхідно в сім разів менше, ніж галузь дає державному, місцевим бюджетам і фондам. Аби допомогти колегам півдня, цьогоріч сарненські лісівники двічі перераховували одноденний заробіток на їх підтримку. У Ширяєвський лісгосп Одеської області Сергій Олександрович виїжджав особисто з головним лісничим Анатолієм Коренем, аби побачити умови, в яких працюють люди. У господарстві – сім тисяч гектарів лісу (це майже наше одне лісництво), що розкидані по трьох адміністративних районах, а протяжність одного обходу – 20-25 кілометрів.

Для лісівників Полісся цей рік не менш складний через посуху. Недостатня кількість вологи, висока температура, зниження грунтових вод спричинили масову загибель соснових дерев. І в першу чергу страждають стиглі, перестиглі й пристигаючі насадження. На хворі деревця нападають шкідники й вони втрачають свій захист. Вершинний і шестизубий короїди особливо небезпечні. Якщо зазвичай мали одну популяцію на рік, розповідає директор господарства, то тепер науковці довели, спостерігають дві й навіть очікують третю за сезон. Вони також переносять віруси та бактерії, що ще більше ускладнює захворювання деревини.

На сьогоднішній день лісгосп не веде інших видів лісогосподарських рубок, окрім суцільно- та вибірково-санітарних, продовжує розмову Сергій Белеля. Практично майже 80 відсотків рубок головного користування (стиглого лісу) замінили на ті всихаючі сосняки, що досягли віку стиглості, але не були включені в цьогорічний ліміт. Зробили це для того, аби забрати насадження, що захворіли та втрачають свої властивості.

Вивчають європейський досвід

Сергій Белеля – не новачок у галузі. З відзнаками закінчив Березнівський лісовий технікум, Санкт-Петербурзьку лісотехнічну академію, економічний факультет Національного університету водного господарства та природокористування. Сергій Олександрович - кандидат сільськогосподарських наук, заслужений лісівник України, депутат Сарненської районної ради. На підприємстві під його керівництвом ще з 2010 року почали вивчати досвід польських і білоруських колег і впроваджувати його поступово у виробництво. Сарненські лісівники вже давно визначилися не тільки з новими технологіями, а й пріоритетами. Керівник переконаний і знову наголошує на важливості лісівничих проблем, що сьогодні треба вирішувати на державному рівні. А ситуацію із всиханням соснових насаджень необхідно розглядати не нижче як на рівні комісії з надзвичайних ситуацій, а можливо, навіть на засіданні Ради національної безпеки й оборони України (РНБО):

- «Біологічна пожежа соснового лісу» - так в українському перекладі звучить назва статті, що написали лісоводи Білорусі, які теж б’ють на сполох. Всихання сосново-ялинових насаджень хвилює і поляків. Дуже сподобався вислів польських лісоводів: «Лісівники повинні йти попереду короїдів, а не за ними, щоб максимально ефективно використати лісовий ресурс». На жаль, сьогодні не встигаємо з рубками.

Сергій Белеля задоволений тим, як сарненські лісоводи виконують свої лісівничі функції. Так, із допомогою лісової охорони вдалося зберегти ліси й не допустити порушення земель за винятком декількох гектарів, де проводять рекультивацію та інші заходи. Невиявлених самовільних рубок і крадіжок практично теж немає. Відзначив Костянтинівське, Страшевське, Сарненське та Немовицьке лісництва. Приємно, що працівники підготувалися й оперативно реагували на лісові пожежі.  Одно слово, в Сарнах Державна лісова охорона на варті.

Цього року в лісгоспі посіяли три гектари лісових розсадників, що є одні з кращих в області. Отож можуть розраховувати на майже п’ять мільйонів сіянців для лісовідновлення. Необхідно зазначити, що затратили великі кошти на догляд за лісовими культурами, тож результати тішать. У цілому працівники із завданнями справляються, а керівництво гідно оцінює їх труд і достойно оплачує. Головне, люди йдуть на роботу з хорошим настроєм.

Останню фразу свого керівника підтвердив водій лісовозного автомобіля Степан Кисіль, який трудиться в лісгоспі впродовж 15 років: спочатку на КАМазі, а тепер на МАЗі. А ще, сказав Степан Васильович, подібного автопарку немає в області. Завдячуючи керівництву, облаштували дороги, придбали машини з маніпуляторами. Колись не було чим помити руки після роботи, а тепер є мило, паста, все необхідне. А територію прибирає трактор зі спеціальною щіткою. Залишається лише побажати, щоб так було й на інших виробництвах. Одно слово, скрізь порядок. За словами водія, колись про трудівників господарства дбав попередній керівник Василь Шкудор. Традицію зберіг і ще більше розвинув нинішній директор Сергій Белеля. У лісгоспі турбуються про здоров’я працівників та умови їхньої праці.

Степан Кисіль радіє, що не треба їхати світ за очі на заробітки, бо отримує гідну зарплату на підприємстві, де в центрі уваги й на першому плані – людина. У чоловіка чимало грамот, є й медаль «За трудову доблесть».

Руками лісоводів

Проблему шкідників і всихання сосни також підняв у своїй розмові головний лісничий господарства Анатолій Корень. Узагалі, на думку лісівника, лісівнича галузь в Україні зараз переживає не кращі часи. І через проблеми з реалізацією лісопродукції точиться чимало дискусій у різних областях. Однак, попри негаразди, у господарстві все ж провели комплекс відновлювальних робіт. Анатолій Євтухович розповів про злагоджену роботу всіх лісництв у цьому напрямку. Якщо завітаєте в будь-яке з них, побачите сучасні ошатні будівлі з упорядкованими територіями. Усе тут зроблено працьовитими руками лісоводів.  Головний лісничий не оминув і теми старателів. Чергування й охорону лісу ніхто не відміняв, тож питання тримають на щоденному контролі. Оберігають також насадження дубів.  Анатолій Корень пишається, що виростили хороший посадковий матеріал, провели рубки догляду в молодняках (освітлення, прочистки).

Були вітровали і вітроломи, і шкідники - усе минуло, все пережили. Пройде і ця біда, все налагодиться, оптимістично запевнив Анатолій Корень. І додав, що докладуть максимум зусиль, щоб зберегти насадження. Як кажуть, хай краще ростуть інші породи, навіть інтродуценти, з інших регіонів, якщо змінюється клімат, але щоб не була гола земля.

У ДП «Сарненський лісгосп» перейшли на польський метод виконання лісогосподарських робіт і запропонували майстрам стати підприємцями. А профільні фахівці пішли до них на роботу. До одного з них завітали в Страшевське лісництво.

Як підприємець Микола Шевчук надає цілий спектр послуг із лісівництва та лісозаготівлі Сарненському лісгоспу. Займається також посадкою лісових культур. У ВПУ № 22 міста Сарни молодий чоловік спочатку здобув освіту механіка, потім закінчив економічний факультет Житомирського агроекологічного університету. Із 2005 року працював майстром лісу в Страшевському лісництві, вже шостий рік, як перейшов на свій хліб, а його основна діяльність – підприємницька. Результатами роботи колективу задоволений. У кожного з 24 працівників Миколи Харитоновича свої обов’язки – вирощування посадкового матеріалу, догляд за лісовідновленням, лісозаготівлі.

Напередодні свята підприємець розмірковує про реформи в лісівничій галузі. Кардинальних змін не потрібно, переконаний, аби ніхто не заважав працювати. Адже ліс - це унікальний відновлювальний природний ресурс, необхідно лише правильно та раціонально його використовувати. Однак є багато людей, не фахівців, яким здається, що вони знають набагато більше за лісівників, тому намагаються радити, як саме треба вести лісове господарство.

Рослини відчувають, якщо їх любиш

Старший майстер Костянтинівського лісництва Іван Корінець прийшов сюди зі Страшевського у 2012 р. Господарство, що нині доглядає, було скромнішим і меншим. Тепер шкілка та шість побудованих теплиць викликають захоплення в частих відвідувачів із усієї України. Одночасно тут вирощують 35 тисяч декоративних рослин, 112 видів – у відкритому грунті і 6,5 тисячі – у контейнерах у теплицях (від літрового до десятилітрового). Іван Олександрович показує теплицю з однорічною сосонкою, що нагадує величезний м’якенький килим із довгим ворсом і каже, що аж через 80 років ця малеча перетвориться в стиглий ліс.

Між теплицями є дві відкриті ділянки. Дві з половиною тисячі декоративних рослин у контейнерах прямо звідси потрапляють на виставковий майданчик «Лісовичка», де їх реалізовують. Якщо порівняти львівські та київські ціни з сарненськими, то останні доступні для нашого покупця. Серед рослин багато південних, кримських, серед яких чимало адаптованих до нашої місцевості. Серед них софора, горіх Зіберта, айланд, катальпа. Багато чого за п’ять років старший майстер привіз із Закарпаття. Одно слово, є на що подивитись, оцінити й придбати.

Навіть у найдбайливішого господаря часто не побачиш такий город, як шкілка (90 соток!) у Костянтинівському лісництві. У лісі посіяли 35 соток сосни, що потребують опіки, по 10 соток ялини і дуба. А доглядають разом із Іваном Олександровичем за рослинами три лісокультурниці. Тетяну Аржевікіну та Світлану Хіноцьку, які трудяться тут п’ятий рік, застали за роботою в теплиці. Вони обробляють, сапають, черенкують, поливають, підживлюють тощо.

Якщо треба, і пташиний послід із дому принесуть. А загалом у лісівничій галузі трудяться вже понад 20 років. Результатами своєї праці тішаться й пишаються, що недарма працюють. Постійно чують захоплені вигуки: «Ой, як тут гарно!». Заглядають під кожне деревце, помічають, чого йому бракує й при потребі одразу телефонують до старшого майстра. А він роботу для своїх працівниць планує звечора. Якщо вони щось пропустять, поправить після них сам. Частина праці механізована. Використовують різноманітні добрива, що в засушливе літо дають хороший ефект. Повірте, зелень просто буяє. Полив у теплицях повністю автоматизований.

Поцікавилась, які рослини користуються найбільшим попитом. «Звісно, це туї», - відповів Іван Олександрович. Найпопулярніші – туя смарагд, колоновидна, куляста, драбант, жовтокінцева. На другому місці – ялівці, самшит і магнолії. Магнолії, наголосив, треба щороку підживлювати й на зиму в наших умовах закривати, щоб не примерзли. Особливо шкодять пізні весняні заморозки. А садити потрібно з південного боку. У теплицях господарства, що зараз на ніч не закривають, рослини загартовують як у контейнерах, так і у відкритому грунті. Це природний шлях.

Іван Корінець надзвичайно організована людина. У лісівничій галузі – 36 років. За плечима – величезний професійний досвід. Усе спробував своїми руками. А з рослинами розмовляє, як із людьми. Каже, що вони відчувають, коли їх любиш. Професійне свято викликає в душі лісівника підйом попри важкі часи. Життя прожите недаремно, додає. Пишається, що син Сергій також пішов його професійною стежкою.

У переддень Дня працівників лісу «Сарненські новини» щиро вітають людей мужніх і благородних професій: лісівників, лісозаготівельників, деревообробників, мебльовиків - які в невтомній праці вирощують, охороняють і глибоко переробляють продукт зеленого багатства Сарненщини. Окрема шана й повага ветеранам лісової галузі.   Бажаємо вам і вашим родинам міцного здоров’я, щастя, оптимізму, творчого натхнення на подальшу плідну працю й віри в краще майбутнє.

З професійним святом вас, дорогі лісівники!

Марія КУЗЬМИЧ

«Сарненські новини»